вчора тренувала малих. саша питає, де сенсей (тобто мій батько). шо, каже, захворів? і ярік такий: "ти сто дулак? чіво он должен болєть?" ваня розказує, шо він був на "супєр-вєчєрінкє". славік такий, модний пацан: "на вєцєлінкє? ти со дєвоцька?" (письмо - орфоепічне)
коли я дома, в мене включаються три рефлекси: жерти, спати і тренуватися. що я і роблю. нині, по-моєму, згоріла. проколола в морі ногу і витягала уламки черепашки з пальця. я сильна женщіна, хай би йому!
я знаю, що таке Молдаванка, з татових розповідей. моя баба періодично спихала його туди до моєї прабабці. там зараз стрьомно: автовокзал і всьо таке, і я тільки можу уявити, як було колись
( Read more... )